Конкурсна робота №1

Бердянська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 5

Бердянської міської ради Запорізької області

З досвіду роботи:

Формування життєтворчих компетентностей

молодшого школяра

в системі розвивального навчання

(Д.Б.Ельконіна та В.В.Давидова)

         

                                                                              Укладач :

                                                                                               вчитель – методист

                                                                                       вищої категорії

                                                                                        Чертищева Л.В.

         Сучасна школа України, і початкова освіта зокрема, існує в умовах швидко змінюваного політико – правового, соціокультурного, економічного середовища. Ми є свідками й учасниками процесів, які безпосередньо пов’язані з реформуванням змісту освіти – затвердження Державних стандартів початкової освіти та базової і повної середньої освіти, реформування системи оцінювання. Результатами навчання в цій системі визначаються рівень навчальних досягнень та компетенції учнів. Нова освітня позиція передбачає оновлення змісту навчання з орієнтацією на набуття особистістю життєвої компетентності, розвитку її здатності осмислено зберігати, самостійно і творчо відтворювати власну життєдіяльність у всіх її проявах і сферах.

     Компетентне ставлення особистості до життя означає потребу в самопізнанні, самореалізації в різних видах творчої діяльності; володіння науковими знаннями; усвідомлення важливості організації життєвого шляху, особистісного розвитку; осмислене розв’язання міжособистісних суперечностей; здатність до об’єктивної оцінки результатів власної життєдіяльності; високу культуру споживання, відповідальне ставлення до свого життя, здоров’я; культуру фізичного розвитку; філософське та етичне осмислення власного життя. Сьогодні школа має допомогти дитині вижити в нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми, навчити самостійно вирішувати життєві проблеми.

       Формування компетентності учнів – найактуальніша проблема сучасної школи. Але доводиться констатувати, що сучасний стан системи освіти не задовольняє багатьох педагогів. На думку О.Савченко: «З одного боку, школа повинна залишатися базовим етапом освіти й адаптації кожної людини, а з іншого – прогностично відповідати на виклики часу». Оскільки, нині у школу уже приходять покоління дітей, які живуть в інформаційному суспільстві, нам, учителям, слід скористатися його перевагами й переосмислити цінність знань і тезу про самодостатність учителя як джерела інформації.

    Компетентнісний підхід покликаний подолати прірву між освітою і вимогами життя. Школа має стати не підготовчим етапом до життя, а самим життям; сприяти становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації і гуманізації взаємин між учнями і педагогами, школою і родиною на основі ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомлення вибору особистісного життєвого шляху. Саме в початковій школі відбувається становлення основ життєвої компетентності особистості, базових життєвих компетенцій.

     Пріоритетними завданнями сучасної освіти є навчання дітей вчитися і працювати.

     Працюючи протягом кількох років за системою розвивального навчання, ми прагнули до педагогічної творчості: оволодівали широким діапазоном сучасних інтерактивних методів і прийомів навчання, виробляли гнучке педагогічне мислення, здатність критично оцінювати власну діяльність, відчували потребу у самовдосконаленні. Висновок Л.В. Занкова , що мозок дитини треба добре навантажувати, примусив нас переосмислити й переробити програму для 4-річної школи. В основу цієї програми покладено концепцію, що була розроблена у 1960 -80 роках вітчизняними психологами й методистами під керівництвом Д.Б.Ельконіна та В.В.Давидова.

     На нашу думку, система розвивального навчання краще сприяє формуванню життєвих компетенцій, ніж традиційна освіта. А «живучість» системи полягає в тому, що вчитель має можливість постійно вдосконалюватися. До переваг системи РН належать і становлення учня як суб’єкта навчальної діяльності, здатного до саморозвитку, і розкриття творчого потенціалу молодшого школяра, і особистісне зростання дитини(його комунікабельності, толерантності, відповідальності). Вчитель теж має можливість стати суб’єктом педагогічної діяльності.
Повний текст маетріалу...>